Поки серце б'ється

Куплет 1
Літо йде – і все навколо знов росте,
Потім листя опадає, сніг на землю ляже теж.
Навесні усе прокинеться, знов життя буяє,
А за літом спека душить – сонце нас спалює.

І так поволі все іде по колу,
Ми дорослішаєм, змиваємо з душі втому.
І так непомітно життя пропливає,
А в кінці шкодуємо, що часу не вистачає.

Приспів
Бо час не чекає – він тихо летить,
Вчора був дитиною, сьогодні вже мить.
Ми гонимось вічно за потім і завтра,
Та щастя живе тільки в тому, що зараз.

Не бійся любити, не бійся горіть,
Бо ніхто не навчить, як життя прожить.
Все, що маєм сьогодні – колись стане спогадом,
Тож живи так, щоб серце пишалося кожним кроком.

Куплет 2
Хтось будує плани, хтось руйнує мости,
Хтось мовчить роками, щоб одного дня піти.
Хтось шукає сенс у грошах і славі,
Та знаходить його лиш у маминій каві.

Ми рахуєм дні, ніби їх безмежно,
Хоч насправді кожен – це подарунок небесний.
І поки ще б’ється серце у грудях,
Скажи люблю тим, хто поруч… бо потім може не бути.

Аутро
І знову літо змінить осінь,
І сніг накриє сліди наших доріг.
Та поки ми дихаєм – історія пишеться,
Бо справжнє життя – це не завтра… а кожна ця мить.