Пісня "ДВІ ЗОРІ"

Дві зорі
Дві зорі над прірвою мертвою пливли,
І, загубивши часу плин, мов діти заблукали.

Дві зорі від сонця відвернули свій зір,
Їм холод ночі був не страшний:
Кохання зігрівало.

Приспів. Ти прости – пробач за сльози бід і невдач,
За біль тривожних ночей, за сум печальних очей.

Тяжкі дні, що випали тобі й мені,
Неначе вирок злого судді, кохання розіп*яли.

В мить кінця, коли космічний метеорит
Розбив зорю і падали вниз,
Уламки догорали.
Приспів.